- зметати
- -а́ю, -а́єш, док., перех., крав.Зшити що-небудь великими стібками, готуючи до примірки.••
Змета́ти на живу́ ни́тку — зшити як-небудь, аби трималося.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Змета́ти на живу́ ни́тку — зшити як-небудь, аби трималося.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зметати — зметат, Пр. 1. Народити передчасно (про овець, корів, кіз). Уця ся зметала. 2. Скинути що небудь згори. Прив юз єм снопы, треба їх зметати з воза … Словник лемківскої говірки
зметати — дієслово доконаного виду зшити … Орфографічний словник української мови
зметати — 1. знесці, разбурыць, разламаць; 2. сагнаць, прагнаць, прымусіць пайсці; 3. зняць, скінуць; 4. зваліць, скласці ў адну кучу, састагаваць … Старабеларускі лексікон
зметати — скинути (змеч сьіна з поду) … Лемківський Словничок
зметаний — а, е, крав. Дієприкм. пас. мин. ч. до зметати … Український тлумачний словник
сфастригувати — у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка, діал. Зметати … Український тлумачний словник